Документ v9_19323-09, редакцiя вiд 30.12.2009
                 
( ДЖEРEЛО документа zakon1.rada.gov.ua )

                   МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
                             Л И С Т
                   30.12.2009  N 1079-0-2-09-19 { Джеpeло тексту - zakon1.rada.gov.ua }

    У зв'язку   зі   зверненням   <...>  у  Міністерстві  юстиції розглянуто  лист  <...>  щодо  надання  роз'яснення  деяких   норм законодавства  стосовно  садівницьких  товариств  і повідомляється таке.
     1. Щодо   питання,   чи   повинні   садівницькі    товариства утворюватися у формі кооперативів.
     Правові, організаційні,  економічні   та   соціальні   основи функціонування  кооперації  в  Україні визначає Закон України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).
     Відповідно до  статті  41  "Прикінцеві положення" зазначеного Закону ( 1087-15 ) кооперативи  та  кооперативні  об'єднання,  які створено  до  набрання чинності цим Законом,  зобов'язані протягом року з дня набрання чинності ним Законом привести свої  статути  у відповідність   із   цим   Законом.   До   приведення  статутів  у відповідність  із  цим   Законом   кооперативи   та   кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині,  що не суперечить цьому Закону.
     Згідно із статтею 1 вказаного Закону ( 1087-15 ) кооператив - це юридична особа,  утворена фізичними та/або юридичними  особами, які   добровільно  об'єдналися  на  основі  членства  для  ведення спільної господарської та іншої  діяльності  з  метою  задоволення своїх   економічних,   соціальних   та  інших  потреб  на  засадах самоврядування.
     Обслуговуючий кооператив  -  це кооператив,  який утворюється шляхом об'єднання  фізичних  та/або  юридичних  осіб  для  надання послуг переважно членам кооперативу,  а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
     Статтею 6  вказаного  Закону  (  1087-15  )  встановлено,  що кооператив є первинною ланкою  системи  кооперації  і  створюється внаслідок  об'єднання  фізичних  та/або  юридичних  осіб на основі членства для спільної господарської та іншої  діяльності  з  метою поліпшення свого економічного стану.
     Відповідно до завдань  та  характеру  діяльності  кооперативи поділяються на такі типи:  виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми,      гаражними,      торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
     Таким чином,  враховуючи  наведені  норми  законодавства,  на сьогоднішній день садівницькі товариства  можуть  функціонувати  у такій  організаційно-правовій  формі,  як обслуговуючі кооперативи відповідно до Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ).
     2. Щодо питання, чи може член садівницького товариства внести до  товариства  свій  пайовий  внесок  майном  у  вигляді  власної земельної ділянки.
     Відповідно до  частини  першої  статті  78 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (далі - ЗКУ) право власності  на  землю  -  це право   володіти,   користуватися   і   розпоряджатися  земельними ділянками.
     Власник має право вчинити щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону (частина друга статті 319 Цивільного  кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦКУ)).
     Статтями 10,  11 Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15  ) визначено,  що  членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні та особи без  громадянства,  юридичні  особи  України  та іноземних держав,  що діють через своїх представників,  які внесли вступний  внесок  та   пай   у   розмірах,   визначених   статутом кооперативу,  додержуються  вимог  статуту  і  користуються правом ухвального голосу.
     В розумінні Закону України "Про кооперацію" ( 1087-15 ) пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у  створення  та  розвиток  кооперативу,  який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна,  у тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (стаття 2 Закону).
     3. Щодо  питання,  чи  може вважатися приватизацією придбання членом  товариства  земельної  ділянки  в  такого  товариства   за договором купівлі - продажу.
     Статтею 81 Земельного кодексу України (  2768-14  )  (далі  - ЗКУ) визначено підстави, за яких громадяни України набувають права власності   на   земельні   ділянки,    серед    яких,    зокрема, розмежовуються:
     а) придбання за договором купівлі-продажу,  ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
     б) безоплатна передача  із  земель  державної  і  комунальної власності;
     в) приватизація земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
     Відповідно до  статті  35  ЗКУ  (  2768-14   )   приватизація земельної  ділянки  громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без  згоди  на  те  інших  членів  цього  товариства. Громадяни  України  із  земель  державної  і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на  умовах  оренди земельні  ділянки  для  ведення  індивідуального  або колективного садівництва.
     Частиною третьою  статті 116 ЗКУ ( 2768-14 ) передбачено,  що безоплатна  передача  земельних  ділянок  у   власність   громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян:  одержання  земельних  ділянок  внаслідок приватизації   державних   і   комунальних   сільськогосподарських підприємств,  установ та організацій:  одержання земельних ділянок із   земель   державної  і  комунальної  власності  в  межах  норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
     Натомість загальні  положення  про  купівлю-продаж  визначено главою 54 ЦКУ ( 435-15 ).
     Зокрема, статтею  655  ЦКУ  (  435-15  )  встановлено,  що за договором купівлі-продажу одна  сторона  (продавець)  передає  або зобов'язується  передати  майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар)  і  сплатити  за  нього  певну  грошову суму.  Тобто такий договір є оплатним.
     Отже, приватизація  земельних  ділянок  та  придбання  їх  за договором купівлі - продажу є окремими  підставами  набуття  права власності на земельні ділянки.
     Разом з   тим   зазначаємо,   що   спеціально   уповноваженим нейтральним органом виконавчої влади у галузі земельних відносин є Державний комітет із  земельних  ресурсів,  до  повноважень  якого належить  забезпечення реалізації державної політики,  розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин, узагальнення практики застосування земельного законодавства (пункт "е" статті 15 ЗКУ ( 2768-14 ),  Положення  про  Державний  комітет України  із  земельних  ресурсів,  затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 224) ( 224-2008-п ).
     Таким чином,  роз'яснення  земельного  законодавства здійснює Держкомзем.
     Водночас зазначаємо,  що  листи Мін'юсту не встановлюють норм права, а носять лише інформаційний характер.
Заступник Міністра                                     Л.Єфіменко ( Teкст взятo з сайту Bерховної Pади http://zakon1.rada.gov.ua )

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ … s80msh8Ie6