Скасування (відміна, анулювання) ПДВ для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку

Кабінет міністрів України своєю постановою від 20 грудня 2008р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507" (Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"), яка набула чинності 30.12.2008р., фактично встановив, що фізична особа-підприємець (ФО-П / приватний підприємець) - платник єдиного податку - не може бути платником податку на додану вартість (ПДВ). Іншими словами, починаючи з січня 2009 року, фізична особа-підприємець (ФО-П / приватний підприємець) не може бути одночасно і платником єдиного податку (працювати на спрощеній системі оподаткування) та бути платником податку на додану вартість. Це означає, що податок на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФО-П / приватних підприємців) з 2009 року скасовано.

До січня 2009 року, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507" (Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727), допускалася реєстрація фізичних осіб-підприємців (ФО-П / приватних підприємців) платників єдиного податку також і платниками податку на додану вартість (ПДВ). Фізична особа-підприємець (ФО-П / приватний підприємець), будучи платником єдиного податку, мав право також зареєструватися і платником податку на додану вартість (ПДВ), отримавши, відповідно, свідоцтво платника ПДВ.

З податкової точки зору, реєстрація фізичної особи-підприємця (ФО-П / приватного підприємця) платника єдиного податку платником податку на додану вартість (ПДВ) була вигідна тим фізичним особам-підприємцям, які здебільшого здійснювали оптову торгівлю - тобто здійснювали закупівлю товару у платників податку на додану вартість (ПДВ), до вартості якого входив податок на додану вартість (ПДВ), отримували податкову накладну на такий товар, та, далі, мали змогу перепродати такий товар покупцям - платникам податку на додану вартість, якими були, зазвичай, юридичні особи, які працюють на загальній системі оподаткування, а також фізичні особи-підприємці - платники податку на додану вартість. При цьому, фізична особа-підприємець платник єдиного податку, будучи платником податку на додану вартість (ПДВ), мав змогу "транзитом передати" свій вхідний ПДВ своєму покупцю (контрагенту) - платнику податку на додану вартість (ПДВ), видавши відповідну податкову накладну, і такий покупець міг поставити суму такого податку на додану вартість (ПДВ) собі на податковий кредит.

Використання фізичною особою-підприємцем (ФО-П / приватним підприємцем) єдиного податку у комбінації з податком на додану вартість (ПДВ), з одного боку, дозволяло до 2009 року фізичній особі-підприємцю працювати з підприємствами-платниками податку на додану вартість (ПДВ), тобто відповідно отримувати податкові накладні від своїх постачальників та видавати податкові накладні своїм покупцям, сплачуючи при цьому мінімальний розмір податку (ПДВ на націнку + ставка єдиного податку (200 грн. на місяць), при ліміті доходу за рік у 500,000.00 грн.

Починаючи з січня 2009 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507", при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності фізична особа-підприємець має разом з заявою про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності подати до податкової інспекції заяву про анулювання свого свідоцтва платника податку на додану вартість, додавши до неї, власне, свідоцтво платника податку на додану вартість. Це означає анулювання (скасування) статусу платника податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців починаючи з 2009 року.

Іншими словами, свідоцтво платника податку на додану вартість (ПДВ) тих фізичних осіб-підприємців (ФО-П / приватних підприємців), які були зареєстровані платниками податку на додану вартість (ПДВ) до подання в податкову інспекцію заяви про перехід (використання) на 2009 рік на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (чи, просто кажучи, заяви на отримання / подовження терміну свідоцтва про сплату єдиного податку), вважається "анульованим" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 20008р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507", оскільки вказана постанова передбачала єдину підставу для фізичної особи-підприємця платника єдиного податку бути одночасно і платником податку на додану вартість (ПДВ). Тепер такої підстави більше нема - її скасовано (анульовано).

Наслідки анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (ПДВ) для діяльності тих фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та були платниками податку на додану вартість (ПДВ), поки що оцінити складно. Говорячи про податкові наслідки, слід звернутися до Закону України "Про податок на додану вартість", а також до роз'яснювального листа ДПА від 12.01.2009 №288/7/17-0417 "Про надання роз’яснення щодо практичного застосування постанови КМУ від 20.12.08 №1118". Але очевидно, що починаючи з січня 2009 року, юридичні особи-платники податку на додану вартість (ПДВ) більше не будуть купувати товари у фізичних осіб-платників єдиного податку, які раніше були платниками податку на додану вартість (ПДВ), але починаючи з 2009 року перестали бути платниками податку на додану вартість (ПДВ).

Щоб продовжити працювати з покупцями-платниками податку на додану вартість (ПДВ), така фізична особа-підприємець (ФО-П / приватний підприємець) має або продавати їм товар за ціною, зменшеною на розмір "втраченого" податку на додану вартість - тобто, на практиці, це означає, що товар має продаватися фактично за "собівартістю" (без націнки фізичної особи-підприємця), або перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, зберігши статус платника податку на додану вартість (ПДВ), але втративши статус платника єдиного податку. При цьому, кажучи загалом, загальна система оподаткування, обліку та звітності для фізичної особи-підприємця означає: 1) 15% податок на прибуток + 2) 33,2% від прибутку відрахування до пенсійного фонду + 3) ПДВ на "націнку", що загалом, грубо кажучи, всього складає 50% відрахувань з отриманого фізичною особою-підприємцем прибутку. Кажучи про загальну систему оподаткування, обліку та звітності фізичної особи-підприємця, також слід відзначити, що на даний час нема достатньої практики її використання, тобто, іншими словами, навіть при всьому бажанні, працювати на "загальній системі" фізична особа-підприємець навряд чи зможе, оскільки така для нього буде означати лише негативні податкові наслідки (у вигляді штрафів, санкцій і т.д.).

З урахуванням дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України 20 грудня 2008р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 507", ті фізичні особи-підприємці, які подали заяви на отримання / подовження єдиного податку на 2009 рік, бажаючи зберегти статус платника податку на додану вартість (ПДВ), теоретично можуть це зробити починаючи лише з другого кварталу 2009 року, відмовившись від використання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (тобто від єдиного податку) - а зробити це можна здавши свідоцтво про сплату єдиного податку у свою податкову інспекцію не пізніше, ніж за 15 днів до початку другого кварталу 2009 року (при цьому, така фізична особа-підприємець буде платником єдиного податку весь перший квартал 2009 року) - і знову отримавши свідоцтво платника податку на додану вартість. Тобто, іншими словами, фізична особа-підприємець, для діяльності якої обов'язково необхідно бути платником податку на додану вартість (ПДВ), буде змушена весь перший квартал 2009 року просто "простоювати", не здійснюючи ніякої діяльності до відновлення свого статусу платника податку на додану вартість (ПДВ) та до переходу зі спрощеної системи на на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. Але навіть зробивши це, економічний результат наступної діяльності такої фізичної особи-підприємця навряд чи буде позитивним враховуючи викладені вище принципи оподаткування її діяльності.

З самого початку Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 передбачав та передбачає (як то передбачено п. 6 вказаного Указу), що фізична особа-підприємець - платник єдиного податку не є платником податку на додану вартість (ПДВ), з юридичної точки зору це однозначно так.

Але, існує також Закон України "Про податок на додану вартість", який передбачає добровільну реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ), у тому числі і фізичної особи-підприємця.

Але, Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727, фактично має силу спеціального закону, тим більше, що коли він видавався, він прирівнювався до закону (тоді Президент України мав такі повноваження).

Відповідно, можна казати, умовно, що є "Закон" "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 та Закон "Про ПДВ", тобто, грубо кажучи, два закони.

Визначити, який з них застосовується для фізичних осіб-платників єдиного податку - просто, "Закон" №727 є спеціальним і саме його положення застосовуються до фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку.

Указ Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 з самого початку передбачав та передбачає, що фізична особа-підприємець платник єдиного податку не може одночасно бути платником податку на додану вартість (ПДВ). З усіх платників єдиного податку, платниками податку на додану вартість (ПДВ) можуть бути лише юридичні особи зі ставкою єдиного податку 6% + ПДВ.

У свій час, Постанова КМУ №507, в яку, саме, й було внесено зміни Постановою КМУ №1118, дала розширювальне тлумачення Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727, у наслідок чого і з'явилася можливість для фізичної особи-підприємця платника єдиного податку бути одночасно і платником податку на додану вартість (ПДВ).

Чисто з юридичної точки зору, більше питань мала викликати можливість для фізичної особи-підприємця платника єдиного податку бути одночасно й платником податку на додану вартість (ПДВ), оскільки це прямо заборонялося Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727, тобто, іншими словами, законність розширювального тлумачення Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 Постановою КМУ №507.

Говорячи в цілому про ситуацію, яка склалася, можна констатувати, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку з 2009 року перестали бути платниками податку на додану вартість (ПДВ). Скоріше за все, їх свідоцтва платників податку на додану вартість (ПДВ) будуть фактично "автоматично анульовані", незалежно від того, чи будуть такі здані, чи ні. При тому, що нездавання (несвоєчасне здавання) свідоцтва платника податку на додану вартість (ПДВ) після прийняття рішення про його анулювання прирівнюється до затримки подачі податкової звітності по цьому податку, тобто, передбачає накладення штрафу.

Діяльність багатьох фізичних осіб-підприємців Харкова платників єдиного податку неможлива без податку на додану вартість (ПДВ). Навіть якщо такий підприємець буде використовувати загальну систему оподаткування (замість єдиного податку) + ПДВ - навряд чи з таким підприємцем будуть працювати юридичні особи (з урахуванням того, що юридичні особи, між іншого, є "податковими агентами" фізичних осіб - тобто зобов'язані утримувати податок з сум, які виплачуються фізичним особам), тим більше, що все йде до того, щоб усунути фізичних осіб-підприємців від роботи з юридичними особами. + Економічний результат роботи фізичної особи-підприємця на загальній системі + ПДВ - бачиться досить сумнівним.

Знову ж таки, якщо дивитися на картину в цілому, тобто з урахуванням того, що існує ймовірність, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" буде доповнено положенням примірно наступного змісту: "Не належать до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт і послуг у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок" (що передбачено відповідним законопроектом), то навіть якщо фізичним особам-підприємцям і дозолять продовжити використовувати єдиний податок + податок на додану вартість (ПДВ), кому буде потрібний цей ПДВ, якщо з таким підприємцем ні одна юридична особа працювати не буде?

Так само як і з фізичною особою-підприємцем, платником ПДВ на загальній системі оподаткування, обліку та звітності (тримаючи в увазі, що юридична особа є "податковим агентом" фізичної особи та зобов'язана утримувати податок на доходи фізичних осіб при виплаті грошових коштів фізичній особі-підприємцю та перераховувати його до бюджету; а якщо ні - за сплату такого податку відповідальність несе не фізична особа-підприємець, а її податковий агент...)?

Можливими реальними варіантами для тих фізичних осіб-підприємців Харкова, яких стосуються описані вище зміні (тобто для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку, які одночасно були платниками податку на додану вартість), вбачаються:

1) або припинення діяльності такою фізичною особою-підприємцем (свідоцтво про сплату єдиного податку можна повернути достроково, у разі припинення (ліквідації) підприємця) - у вигляді або просто припинення діяльності, або ліквідації фізичної особи-підприємця в Харкові;

2) або, якщо економічні показники діяльності такої фізичної особи-підприємця це дозволяють, продовжити підприємницьку діяльність зареєструвавши у Харкові юридичну особу, наприклад, у формі товариства з обмеженою відповідальністю або приватного підприємства.

Для порівняння, нижче можна ознайомитись з текстом Постанови КМУ №507 до внесення останніх змін у неї, а також з витягом з Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727, з тим, щоб порівняти та оцінити юридичний бік цього питання.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. №507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 без урахування змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008 р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. №507":

...
4) крім суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, визначених абзацом другим частини першої статті 6, платниками податку на додану вартість мають право бути також суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи. У разі коли суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України "Про податок на додану вартість".

Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками податку на додану вартість і після переходу до неї прийняли рішення про те, що вони згідно з абзацом другим частини першої статті 6 не є платниками податку на додану вартість, подають до відповідного органу державної податкової служби заяву про скасування реєстрації їх як платників податку на додану вартість і здають відповідне свідоцтво;
...
/це була та ветха підстава, що дозволяла фізичним особам-підприємцям платникам єдиного податку бути одночасно і платниками ПДВ. Тепер її більше нема.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. №507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2008 р. №1118 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. №507":

...
4) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками податку на додану вартість, повинні подати до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і здати відповідне свідоцтво;
...

Указ президенту "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 р №727:

...
6. Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;
...

Наша юридична фірма надає своїм клієнтам як послуги з первинної реєстрації фізичних осіб-підприємців (ФО-П / приватних підприємців) у Харкові, так і послуги з реєстрації юридичних осіб у формі товариств з обмеженою відповідальністю та приватних підприємств на території міста Харкова. Для останньої законодавством не встановлено мінімальний розмір статутного фонду, що може розглядатися як перевага при виборі організаційно-правової форми юридичної особи, що реєструється.

Крім послуг з реєстрації фізичних осіб-підприємців, та юридичних осіб у формі товариств з обмеженою відповідальністю та приватних підприємств на території Харкова, наша юридична фірма також надає послуги як з ліквідації (закриття, припинення) фізичних осіб-підприємців (ФО-П / приватних підприємців), так і юридичних осіб у формі товариств з обмеженою відповідальністю та приватних підприємств у Харкові.

ООО ''ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА '' УКРКОНСАЛТИНГ''
Украина, 61003, г. Харьков, пер. Ивана Дубового, 9В, офис 2-3 (2 этаж)
Тел.: +38 057 7550469, Факс: +38 057 7710866, Моб.: +38 097 9501913
E-mail: info@ukrconsulting.biz WWW: wwwukrconsulting.biz

Для цього Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 р. № 1118 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507» буде введена в дію з 01 квітня 2009 року, а до цього ДПА спільно з Держкомпідприємництвом та Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України підготують зміни до законодавства, якими буде унеможливлено «умовний продаж».